Соколи

Соколи співали
"Гей, соколи!.."
Та хмари тряслися
коли їхні крила
-- крилами своїми,
чорняві хмари махали!

А деж ви гуляли
соколи крилаті?
Що так заспівали
в екстаз підняті?
Співу такого я ще не чув
А в сні дитячім
що слухав від неньки
давно вже й забув...

Соколи ніколи
раніше мені не співали.
Не знали про мене,
Про них я не знав.

А чомуж мене зараз згадали?
-- Тоді коли піар
мого серця впізнали
який буцьмо залишив
без надій, та й заспівали?..

В минулі години,
минулих часів,
мені батько та мати
про таке щось казали...
Напевне вони і про це знали.

Пізнати себе безумовно,
це послухати співи соколів.
Від бурхливої хвилі
вітряних просторів
вибухнути із забуття
як той спів крилатих соколів!