За чим?

За чим я біжу?

Втікають від мене часи
А за ними гонюся
-- й не знаю, чого.
Що мають для мене
що так їх рахую?

Хто скаже й покаже
про часів перемогу
за якою
щоденно
як дитина, за цукерком,
я біжу?

Мій брате!
Що знаєш про часи
Що втікають
Що, серед поля життя,
нас самих залишають. таж
і нашої думки й знати не
бажають!..

Часи летять. Як літаки,
в повітрі,
свій шлях вітряний
забувають. Розносяться
як хмари. Розкидаються
в минуле й там умирають.

Ой на горі
там альпіністи піднімалися
А внизу, по зеленім гаю,
часи мого буття в минуле
чомусь верталися...
А "пташинка",
із мелодрами, зйомки брала
Здатність моїх часів співала.

Мама мені казала:
"Пташинка
це маленька дівчинка
яка, час від часу,
на липі цвірінкувалв".
А. чи бабуся,
в нашій давнині,
про таке знала?
Напевне. і не гадала!

А за що я біжу?
Мені мама не сказала!